среда, 12 мая 2010 г.

Бережіть природу – мать вашу




Саме така фраза згадалась мені після того, як одним ранком я побачила поламаний забор білі щойно власноруч посадженої клумби.
І хай мене вибачать діти, котрі читають цей блог, але... в останній частині цього вислова йде мова не про маму.

В Києві тільки і чую : „Наше місто – зелена купель, але.. вже останнім часом стало все менше зелені”. Ну і що? Що ви робите? Біля нашого парадного дуже мало дерев, а все більше паркуються автомобілі.
Я зробила два кроки. Перший, подзвонила в Київзеленбуд і попросила посадити дерева перед вікном і друге... посадила власноруч квіти.
Правда квіти нам допомагали садити і наші діти. Разом з подружкою (мамою однокласниці доньки і адміністратора форуму „Мой ребенок – школьник”) в травневі свята ми вирішили посадити квіти. Я накопала на дачі різні квіточки та декілька рослин і ми... почали садити. Оля копала ямки, я поливала і впихувала всіляку розслинність в зачерствілу землю біля асфальту. Вийшло досить непогано. Наші чоловіки зробили з залишків дощечок, що валялись по балконам, заборчик. А Оля ... його пофарбувала в жовтий колір.
Деякі мешканці нашого будинку, проходячи повз нас працюючих, з улюлюканням говорив, які ми молодці. Я ж.. огризаючись, нагадувала сусідам, що замість похвали просто б не забували то все... поливати.
Раділа я посадженою клумбочкою недовго. Ранком наступного дня... я виявила сміття в нашій клумбі. Якась.. гадюка кинула пляшку з пивом і всякий мотлох. А через пару днів, та сама падлюка, зламала наш заборчик.

От і питаю я у мешканців свого будинку і будинків всього Києва... навіщо? Навіщо знищувати чужу роботу? Навіщо кидати сміття собі ж під ноги? Невже ви хочете, щоб ваші ж діти задихнулися в бетонному поселенні? Винесену в заголовок фразу повішу в ліфту власного будинку... :)

А ти посадив квіточку, дерево цією весною?

понедельник, 10 мая 2010 г.

У #Kiev планують відкрити Національний будинок молоді

Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту планує відкрити у цьому році Національний будинок молоді України


"Ми для себе поставили таке амбітне завдання – в цьому році хочемо відкрити Національний будинок молоді України", - про це сьогодні повідомила заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Світлана Толстоухова.

"Хочемо такий будинок відкрити у Києві. Про будинок молоді вже говоримо 10 років. А його й досі нема. Що це має бути? Це молодіжні конференції, дискусії, молодіжні форуми. Наприклад, ми готуємо визнання української молоді через Український молодіжний форум у складі Європейського молодіжного форуму", - сказала вона.

С.Толстоухова зазначила, що вирішується, у якому форматі буде працювати Національний будинок молоді України і наразі опрацьовуються два можливих варіанти: "Він може працювати у форматі українського центру, молодіжного центру підтримки і сприяння реалізації різних молодіжних ініціатив. А з іншого боку, є сьогодні аналоги, і їх небагато. Вони працюють як міжрегіональні міжнародні центри. Але я бажаю, щоб він запрацював спочатку як державний на рівні статусу національного. Це дуже добре, тому що українській молоді цього не вистачає", - додала заступник міністра.


За матеріалами: ІМК

Українські школярі безкарно принижують і ображають вчителів


В українських школах порядок встановлюють учні. #schools_ua Як пише видання Корреспондент, за нудний урок, зайву м'якість і невисокий соціальний статус школярі принижують і ображають своїх вчителів.

Вседозволеність і навіть відкрита агресія підлітків щодо викладачів стають нормою у багатьох навчальних закладах. Як пише видання, на цьому тлі блідне нашумілий російський серіал про підлітків Школа, хоча його перипетії багато хто вважав скандальною вигадкою.

Вихованці триста третььої київської школи, що на Харківському масиві, затягуючись сигаретами Chesterfild в шкільній курилці, стихійно організованої на задньому дворі, з ентузіазмом описують кореспондентові журналу свої навчальні будні.

"Сфотографували вчителя на уроці, виклали в інтернет і підписали: Лох", - пишається подвигом дев'ятикласник Юра. Підлітки тут же навперебій пояснюють, за що педагог здобув таку славу - з'ясовується, за зайву м'якість. Але це не єдиний гріх, за який педагогів карають їхні учні. Якщо школярам лекція здається малоцікавою, вчительку можуть обірвати фразою: "Ти що офіґєла?", діляться досвідом школярі.

Пасивний протест проти нудного уроку або несимпатична викладача - це тільки квіточки, заявив Корреспонденту 27-річний вчитель історії Олег Чайка. "Я стикався з підлітковими погрозами порізати десь у підворітті", - ділиться він своїм педагогічним досвідом. Оскільки школа перебуває в центрі столиці і діти тут, за його словами, в основному із "забезпечених інтелігентних родин", то далі слів справа не пішла. "Якщо б я працював десь на Південній Борщагівці, цілком можливо, одними погрозами б не відбувся", - міркує Чайка.

Учні 309-ї школи також охоче розповідають про свої взаємини з освітянами. "Вчительку англійської, яка виходила з кабінету, облили самогоном, - згадує, не називаючи свого імені та прізвища, один з хлопців і при цьому робить ковток спиртного. - А що вона зробить? Ми взимку приносили кулі снігу в клас і кидали в неї". Його приятель, що стоїть поруч старшокласник Леонід, жваво розповідає, як "веселощів заради" прийшов на урок, накурившись марихуани. "Училка щось говорила, а я сміявся, нічого не розумів", - з посмішкою згадує він.
Школи міських околиць і великих спальних районів виділяються більш масовим і розгнузданим свавіллям. "З найшкідливіших пустощів - розгвинтити болти на стільці так, щоб, сідаючи, вчитель неодмінно впав, - згадує Володимир Домарацький, який відпрацював півтора року після закінчення педвузу в 237-й школі Києва, розташованої недалеко від станції метро Харківська, а тепер вчитель історії в іншій столичній школі № 296. - Але були й такі, хто дозволяв собі пити пиво прямо на уроці ".

Тут же Домарацький згадує, як під час перерви учні запустили у вчителя вазоном з квітами. Зі старшокласників беруть приклад молодші: учні шостого класу колективно запльовували з трубочок вчительку, яка чи то з остраху, чи то по доброті душевній не змогла їх поставити на місце, згадує реалії школи спального району Домарацький.

Зате останній писк шкільної моди - зняте на мобільний відео з участю вчителів та викладене в інтернеті - все ж таки більш гуманна форма щодо педколективу. "Старшокласники зняли на уроці фільм, коли я вичитував одну з дівчаток. А зверху наклали озвучування в стилі [українського письменника-сатирика, відомого своїм використанням ненормативної лексики] Леся Подерв'янського, але добре, що без матів", - описує Чайка відео зі своєю участю, яке виявив в інтернеті.

Чайка впевнений, сучасні школярі зовсім не знають, що таке добре і що таке погано, зате відмінно простудіювали, що дорослим можна і чого не можна щодо дітей. "Не можна вигнати дитину з класу - це порушення його конституційних прав, - говорить вчитель про те, що сьогодні добре відомо тінейджерам. - Адже таким чином педагог заважає його реалізації права на отримання освіти".

Детальніше про те, чому українські школярі перестали з повагою ставитися до педагогів, а також, як вирішити дану проблему, читайте в № 17 видання Корреспондент від 7 травня 2010.

За матерiалами: Корреспондент.net

Перший раз в 12-й клас


Роздуми про #schools_ua Шкільний навчальний рік наближається до фінішу. Існує реальна загроза, що у наступному році в деяких 10-класників буде або набагато менше, або, у найгіршому випадку, не буде зовсім. Це пов’язано з тим, що сьогоднішні 9-класники потрапляють у «першу партію» українських школярів, які навчатимуться за 12-річною системою освіти. Тобто, їх чекають не лише 10 і 11, а ще й 12-й клас.

Саме через це чимало дев’ятикласників шкіл міста Козятина і сільських навчальних закладів уже готуються покинути стіни рідної школи та продовжити навчання в училищах, технікумах чи коледжах. Наприклад, з 9-А класу Козятинської ЗОШ №2 мають наміри піти 14 учнів.

— Дванадцятирічна система створена для того, щоб запровадити старшу школу і розвантажити навчальний процес, — розповідає начальник міського відділу освіти Олена Білянець, — розтягнувши в часі освоєння та вивчення шкільних дисциплін. Після закінчення дев’ятого класу учень навчатиметься в старшій школі – це 10, 11, 12 класи. Навчання у старшій школі має бути профільним. Учень вчить поглиблено ті предмети, які потрібні йому для вступу в університет. На Заході ця система освіти існує давно і показує гарні результати. А у нас для запровадження старшої школи ще не все готово — недостатня матеріальна база, існує проблема з підручниками.

— Дійсно, деякі підручники ми отримали лише у грудні, - підтверджує заступник директора з навчально-виховної роботи школи інтернату-гімназії Тетяна Олексюк, — ми уже замовили навчальні посібники на наступний рік, так би мовити, наосліп, не бачивши ще, які вони. Надіємось, що вони вчасно надійдуть. До того ж, ми порадились із батьками дітей та вирішили обрати математичний профіль для старшої школи нашого навчального закладу. Але, як воно далі складеться — невідомо.

Директор Козятинської ЗОШ №2 Євгенія Кудрявець каже, що їхня школа забезпечена підручниками. Єдине, що профіль навчання є універсальним, а вибрати якийсь окремий не так то просто.

— На мою думку, потрібно, щоб у 10 клас йшли ті діти, які прагнуть навчатись у вузах, які зможуть добре вчитись, — зазначає Євгенія Станіславівна, — а хто відчуває, що йому важко буде освоїти цю систему, тому дійсно краще спробувати здобути собі професію в училищі чи технікумі.

Із цією думкою згодні також і більшість дев’ятикласників школи № 2.

—У школі дуже велике навантаження, — говорить 9-класниця Таня Липська, — я вирішила, що це дуже довго — вчитись ще цілих 3 роки після дев’ятого класу. За цей час можна уже якусь професію здобути.

У тому, що 12 років шкільної науки забагато, переконаний іще один учень 9 класу ЗОШ №2 Ярослав Коломієць.

— Я не хочу закінчити школу у 19 років, — говорить юнак, — тому я вирішив піти після дев’ятого класу навчатись у коледж.

Плюс ще один рік у школі додає педагогам справжнього головного болю, адже комусь у 12-му буде вже 18, а то й 19.

— В 19 років у нас уже сім’ї створюють, — переконана Юлія, мама учня-дев’ятикласника. — Таке реформування призведе до збільшення татусів і матусь шкільного віку. У 18 чи 19 років лише завершити шкільну освіту — абсурдно, адже в цьому віці хлопці повинні йти в армію, а дівчата можуть захотіти вийти заміж. Я взагалі думаю, що найкращою була все ж десятирічна система. Щоб базова освіта була обов’язковою і закінчувалася у восьмому класі. Дев’ятий-десятий класи — профільне навчання.

Дванадцятирічна система навчання викликала неабиякий ажіотаж в училищах та технікумах. Попит породжує пропозицію. От і ціни за навчання уже в деяких училищах поповзли вгору, а подекуди — збільшились вдвічі!

В школах району ситуація із дванадцятирічною освітою взагалі може призвести до спустошення 10-х класів. Ідея переходу на 12-річну систему освіти не сподобається ані школярам, ані їхнім батькам, а також деяким освітянам. Адже якість знань не залежить від кількості шкільних років.

За інформацією: http://kazatinridnemisto.blox.ua/html