вторник, 24 апреля 2012 г.

Дитина почала красти Що робити?

Шок! Як це могло статись? Дитина, котра не має жодних обмежень.. дитина котра гарно вчиться і не має проблем з поведінкою.
Що могло статись, що дівчинка в 11 років могла щось вкрасти в магазині.

"Я тільки з"їла шоколадку", - плачучи говорила вона.

Моїй подрузі подзвонив охоронець магазину і попросив терміново приїхати. Вона швиденько одяглась і прибігла в великий супермаркет, що знаходиться біля дому.
До цього часу охоронець вже нажахав доньку і "дошкою позору" всіх викрадачів та порушників, і сказав, що зверненься до школи.

Наодинці з мамою, звичайно, то все заперечив і посміхаючись сказав, що всього того робити не буде, але просив більш уважніше ставитись до цього.
"У нас багато тут таких крадачів. Поруч декілька шкіл і діти намагються красти. Ловимо, дзвонимо батькам.. і все. Якщо б Вашій доньці було більше років.. були б проблеми", - пояснив охоронець.

Моя подруга в шоці. Що робити? Наказувати дитину? Як? Що пояснити? Які знайти слова і важелі? Були у вас такі випадки.. що робили? Дякую за пораду )

3 комментария:

  1. В дитинстві крав гроші у батьків) По 2-3 гривні, але коли спалили - посидів колінями на гречці і перестав то робити) І зараз взагалі не краду нічого) Навчило))

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Ну... бачите, наказали ж Вас .. гречкою )

      Удалить
    2. Был и у меня случай в детстве: стырила в детском саду у девочки пупса -- просто так, потому что очень хотелось, думала поиграю -- отдам. Такой переполох был, когда обнаружили пропажу, всех обыскивали, я отмалчивалась. А когда воспиталка нашла -- так мне по мордасам съездила, что я на всю жизнь запомнила. Потом еще долго чуть-что, пропало у кого-то что-то, сразу ко мне с обыском -- так стыдно и неприятно было! Родители не ставили на гречку, как-то мягко пожурили. Да это уже было лишним, в моем детском мозгу такая революция произошла, что теперь даже талончики в автобусах-троллейбусах компостирую всегда. Теперь у самой ребетенок подрастает, и я понимаю, что наши объяснения, что хорошо или плохо -- ему до лампочки, он учится на своих ошибках. Стоит раз схлопотать, и дальше уж от него зависит: исправиться или пустится во все тяжкие. Начинаю думать, что гены и воспитание -- далеко не главные определяющие характера будущего человека. У каждого свой путь...

      Удалить