Я єсть школяр, якому упівсили
Вивчати все – то річ цілком свята.
Яка біда мене, яка чума косила! –
А хитрість знову розцвіта
Байдикувати права не питаюсь,
А зошит з двійками визивно розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь –
Я так живу.
Перед уроком – спокій олімпійський,
Списати я не клянчу, не молю,
Зневажу всіх нудних зубрил зубрійських,
Зневажу без жалю.
Життям своїм вдоволений, не каюсь,
Йду на урок – немов на рандеву.
Ось так щодня спроквола утверждаюсь
І так живу
. (Пародія на мотив Павла Тичини).
Автор: Володимир Ящук
Комментариев нет:
Отправить комментарий